Не багатьом вдається опанувати здатність ставити світ моди на вуха. Але до цих унікальних людей належать сестри Олсен. Яскравий приклад – вечірній вихід Мері-Кейт із салону. Тоді весь Інтернет повністю збожеволів. Але що викликало таку бурхливу реакцію?

Зовсім не її вишукане тотал блек вбрання, де завершальним елементом виступало довге декадентське чорне пальто з хутряним коміром. І навіть не те, що вона приховала погляд під масивними сонцезахисними окулярами. Причиною переполоху став її вірний супутник Hermès Kelly.

У такому ж плачевному та пошарпаному стані у пані Олсен помітили і сумочку від іменитого Balenciaga. Колишній старший редактор журналу Vogue Ліана Сатенштейн дала з цього приводу свій коментар. Вона порівняла сумку, ціна якої становить понад 10 тисяч доларів із портфелем продавця перекупника автомобілів. Хоча зараз проглядається певна тенденція зростаючої любові до пошарпаних сумок, проте для більшості модниць сумочки мають залишатися показником вишуканості та стилю.

У більшості випадків, головна характеристика, яка робить річ вишуканою, стосується її універсальності та зовнішнього покриття. Небагато брендів можуть похвалитися можливістю поєднувати повсякденне носіння і при цьому залишатися в «презентабельному» вигляді. Але Hermès – це один із цих небагатьох брендів.

Зараз настали такі унікальні часи, коли на піку моди опинилися пошарпані Біркінси, а не ідеальні, бездоганні та у відмінному стані аналоги. Новий тренд потроху відсуває решту модних напрямків убік і тепер, здається, обов’язком кожного бренду стало піти шляхом Hermès. Але ціною такого наслідування стало збільшення ринкової ціни кінцевого продукту.


Гра в гру Hermès

Якщо добре поміркувати, то не так вже й загадково це звучить. У модній індустрії, яка прагне задовольнити бажання всіх потреб, давно вже існують дублікати Birkin, при цьому ціновий діапазон коливається від бюджетних екземплярів до досить дорогих. Тим не менш, незважаючи на те, що двійників у Birkin більше мільйона, компанії все ж таки вдається зберегти свою ексклюзивність. Таким чином можна навіть подумати, що метою кожної модниці є бажання придбати саме Hermès. Звідси виникає логічне питання: чому інші бренди не можуть наслідувати іменитих дизайнерів?

Але, мабуть, легше сказати, ніж реально заповнити спеціально залишені Hermès прогалини на ринку. Виробники продуктів розкоші роблять предметом своєї гордості можливу гейміфікацію покупок свого товару. Одного разу, Енцо Феррарі сказав, що завжди постачатиме на ринок на одну Ferrari менше, ніж потрібно. Таким чином, їхні торгові партнери набули значної влади. Таким чином покупці готові витрачати величезні суми, щоб отримати гарантію того, що такий бажаний  предмет, все-таки опиниться в їхніх руках.

Покупці Hermès вже звикли до таких обставин та збігів подій. Весь капітал бренду будується на такій прихованій тактиці. Однак баєрів часто дивує, що такі імениті бренди як Chanel, Louis Vuitton і Celine піднімають ціни на свої продукти все частіше і за короткі відрізки часу.

Таким чином вони хочуть захиститись від клієнтів з обмеженими фінансовими можливостями. Представники компаній знаходять безліч виправдань: від заощадження маржі за умови дефіциту сировини до акцентування основної уваги на клієнтах вищого сегменту.

Проте, найпривабливішим все ж таки є приголомшливий попит на продукцію Hermès, який виріс саме після пандемії. Коли всі були ізольовані від усього зовнішнього світу, а мода могла лише підраховувати свої збитки, Hermès виявився в цьому плані несистемним, і надихнув своїх колег на подібні кроки.

Повільно, будь ласка!

Зараз, якби модні будинки вважали, що тільки підвищивши ціни по всьому спектру, можна позиціонувати себе як вищу цінову категорію і прирівняти себе до Hermès, вони безумовно помилилися б. Відмінним прикладом того, як попит зростає разом із ціною на товар, якраз таки є продукція Hermès.

Компанія лімітує свій продукт, захищаючи при цьому свою унікальність та ексклюзивність. Тим самим ринок визначає ціну. Якщо обставини змушують зменшувати кількість Birkins, то покупцям доводиться задовольнятися гарфами, пляжними рушниками та іншими дрібними аксесуарами Hermès, або розщедритися і платити значно більше на вторинному ринку.

Простіше кажучи, аналітики Hermès виконали величезну роботу, завдяки чому їхні клієнти «ведуть певний спосіб життя». І для того, щоб нарешті здобути свої призи у вигляді Birkin або Kelly, вони повинні подолати нелегкий шлях. На додаток до цього можна ще згадати бездоганну майстерність, легендарність ательє та елегантність, яку дарує кожній володарці Parisienne Hermès.

Проте слід зазначити, що конкурентам доводиться боротися із подвійним завданням. З експансивною виробничою потужністю таких великих модних будинків, як Луї Вітон та Гуччі, досить складно змагатися. При цьому проблеми виникають не лише через невиконання норм постачання, а й через неможливість приділяти необхідну увагу кінцевій продукції. Тільки лічені покупці будуть готові віддати пристойну суму за сумочку, позбавлену вишуканості. Та й занадто велике зростання цін зрештою може стати серйозною перешкодою, яка підштовхуватиме звертатися до перепродажів.

Нова залежність

Нині для більшості іменитих брендів актуально відмовлятися від виробництва продукції початкового рівня. Клієнти в більшості випадків звертаються до перетворення предметів розкоші на вже звичному ринку - Hermès, Chanel, Vuitton і Prada. І як вважають у The RealReal, найбільший попит був би на категорію «задовільний стан», яку пані Олсен безперечно схвалила.

Щорічний звіт сайту про продаж предметів розкоші вказує, що попит на нові люксові сумки в 2022 році був на 33% нижчим, ніж запит на не нові речі «в ідеальному стані». Таким чином можна говорити про перевагу таких предметів серед клієнтів будинків моди та покупців ексклюзивних речей.

Зрештою, так як предмети розкоші стають все менш доступними для загальної аудиторії, інша тенденція, що перекидає всі модні поняття з ніг на голову, лише набиратиме популярності. Констатуємо, що ринок нових речей ще довго буде з нами. Він нікуди не зникне і буде невід'ємною частиною модної індустрії. Нова річ, придбана у бутіку нагадує про те, до якої спадщини вона належить, а також яким рівнем достатку обладає покупець, якщо він може дозволити собі шик такого рівня.

Підсумовуючи, варто відзначити, що тактика, подібна до Hermès у поєднанні із загальною втомою від портмоне, що виникає у багатьох покупців, сприяє виникненню нової потреби. Тепер клієнтам потрібні невибагливі предмети розкоші, які можна використовувати безпосередньо за їх прямим призначенням, так як це робить пані Біркін, наприклад. Але поки що пальму першості можна сміливо віддавати інді-брендам!